Рецензія «Amazon.com»:Дія відбувається в період з 1900 по 1980 рік в Узбекистані, роман знайомить нас із жителями невеликого містечка Гілас, на стародавньому Шовковому шляху. У романі беруть участь різні персонажі, чиї історії ми чуємо — це Мефодій-юрист, алкоголік-інтелігент; отець Іван, російський священик; Кара-Мусаєв молодший, начальник поліції; старий лихвар Умаралі. Їхні барвисті життя є унікальними і комічними картинами маловідомої землі населеної муллами, наступаючими більшовиками, і різними народами — узбеками, росіянами, персами, євреями, корейцями, татарами і циганами. У центрі роману і, власне, міста знаходиться залізнична станція, джерело великих доходів, крадіжки і прямий зв'язок з великим світом. Роман захоплює своєю природністю та легким стилем оповідання, описуючи хроніку драматичних змін, які відчувалися у всій Середній Азії початку 20 століття. Переклад опису — Psychedelic. Роман (і письменник втч.) заборонений в Узбекистані. Рецензія «The Independent»: За стилем оповідання, Ісмаїлова можна віднести до традиційних російських романістів-сатирик: від Гоголя до Булгакова і Платонова. Як і їхні твори, «Залізниця» у свою чергу — іронічна, весела, але повна меланхолії (full of «toska») оповідання. Незважаючи на «русифікацію» та «укорінення» тиранії [більшовиків], народ Гіласа зберіг свою ідентичність через вірування, звичаї та винахідливість. Книга рясніє яскравими сценами-спробами зриву партійної політики (Party apparatchiks). Його типаж узагальнює мільйони сиріт СРСР, які з'явилися внаслідок воєн, масових репресій та насильницької колективізації. З подачі дитячої літератури та школи протягом перших післяреволюційних десятиліть існувала ідеалізована думка про те, що «Батьком сироти був Сталін, дідом — Ленін». Переклад опису — Psychedelic.