Молодий чоловік, що зазівався, – герой роману А. Ілічевського «Будинок у Мещері», – чуйний до аналізу своїх сприйняттів і до ладу не вирішив, що відбувається навколо, не встиг і оком моргнути, як його більш сприйнятлива до стану речей супутниця зробила блискучу кар'єру і відчула, що таке влада над тими, кого вона випередила в пристосованості до обставин. Героїня повісті, скоріше «тихоня» за складом, ніж амазонка, – психолог, працює в хоспісі, де утримуються невиліковні хворі. Завдання закладу, заснованого в Росії американцем Кортезом, – підготовка термінальних пацієнтів до їхньої фатальної долі в атмосфері психічної рівноваги та полегшення страждань «перехідного періоду». Цей будинок приречених представляє складний етичний та архітектурний проект, систему засобів, медичних та психологічних, які Кортез розробив та впровадив у всьому світі.