Ішла Друга світова війна. Був дуже тяжкий час у Польщі, особливо для євреїв, а Алекс якраз один із них. Його мати зникла, а батька викрали німці у невідомому напрямку. Оставшись один, Алекс влаштовує собі притулок у покинутому будинку на Пташиній вулиці. Йому доводиться щодня спускатися і підніматися саморобними мотузковими сходами, щоб добути собі їжу і паливо. Надворі — бути весь час настороже. Вночі він тиснеться у своєму темному укритті: проте Алекс все ж таки не зневіряється і вірить, що незабаром життя знову стане таким самим, як до німецької окупації. Одного разу він чує чиїсь голоси біля свого «житла», і його охоплює жах… Сміливість і відвага — речі не такі рідкісні у воєнний час, але Алексові лише 11 років, і його історія — історія справжньої мужності та перемоги над жорстокістю та несправедливістю.