Землетруси, цунамі та селеві потоки сіють смерть та руйнування. Жителі забутого богами та владою шматочка суші втратили надію. Навіть сакури тут не цвітуть навесні, а неживо тягнуть до неба чорні вузлуваті гілки. Але він ще молодий, його тіло прагне обіймів, серце любові, а душа радості. Томбо проводить свої дні в тузі та смутку. Але одного разу осягає просту істину: людина чогось варта, тільки якщо, відкинувши гріх зневіри, вибирає життя з усіма її проблемами, незважаючи на будь-які зовнішні обставини.