Розкутий план вдався, і Хальфдан Похмурий сів на великокнязівський престол Києва. Але він розуміє, що такий розвиток подій не влаштовує надто багатьох, адже для Візантії та Риму незалежна язичницька Русь як кістка у горлі. І посланці головних ворогів йдуть давно відомою дорогою: підкуп вождів печенігів і одночасне нацькування сина хазарського кагану. Все робиться для того, щоб, якщо не знищити вільну Русь, то послабити її та змусити грати за чужими правилами.