Єпископ Кассіан народився в Петербурзі 29 лютого 1892 року, де закінчив історичне відділення Університету за проф. Греве. Викладав після Революції у Православному Богословському інституті у Петрограді. У 1922 емігрував спочатку до Белграда, потім до Парижа, де з 1925 став професором Св. Сергієвського Богословського інституту, а з 1947, після посвячення в єпископи, його ректором. Видатний учасник Російського Студентського Християнського Руху, прийняв чернецтво у 1932, весь час війни прожив на Афоні. Прекрасний знавець стародавніх мов єпископ Кассіан присвятив своє життя вивченню Нового Завіту. Був головою комісії з нового перекладу Четвероєвангелія. Помер 4 лютого 1965 року в Парижі. В основі цієї книги лежить курс лекцій, які читали студенти Православного Богословського Інституту в Парижі в 1935-1936 роках. Курс містить не стільки історію у власному розумінні, скільки дороговкази до читання новозавітних книг, у світлі історії.