«… Маргарита просто поставила перед Гешею ультимативне запитання — чи вона, чи Лілечка. На роздуми відвела Геші рівно п'ять хвилин - поки варилася її улюблена кава. Поклавшись на кухонну шафу, дружина грізно дивилася на чоловіка… Поки закипав каву, Геша мовчав, катаючи по столу зелене, що почало в'янути яблуко, і думка в нього була тільки одна — з'їсти чи ні, відкусити — не відкусити… — Лілечка, видохнув дружині Геша і відкусив від яблука...». Коли в центрі сюжету троє: вона, він і вона, думка про любовний трикутник виникає сама собою. І здається, що це буде знайома історія про негідника і брехуна чоловіка та щасливу та нещасну жертви його обману. Але життя часом складніше, а очевидні висновки неправильні. І раптом виходить, що вибір вічного брехуна Геші — це акт абсолютного кохання, а вибір його дружини Марго складно зрозуміти, але можна пояснити. Ну а Лілечка взагалі не вибирає, вона просто живе, посміхаючись своєю дивною сонячною усмішкою.