«Мені здається, що розповіді Ігоря Кудрявцева про розриви. Написані ці оповідання наприкінці минулого – на початку нового століття. У ті часи жива тканина існування рвалася мало не всюди. І у цих оповіданнях художньо переконливо зафіксовано точки розривів. Тут сімейна сварка — не штатний ремонт (Ключевський), а чергова аварія. Старші люди пам'ятають перебудовне наснагу, що обернулося насправді засиханням потенціалу альтернативності. Забувати про цей ентузіазм і подальше спустошення не треба. Треба від них звільнитися. Письменнику, щоб звільнитися, треба надрукувати старі речі. Найкраще в книзі». Олександр Бугров