Про що цей невеликий нарис? В основному, про цілі та мотиви. Погоджуся, не найзмістовніша відповідь, але довга пояснювальна записка тут ні до чого, тому що все нижчевикладене Вам неодмінно знайоме в тому чи іншому вигляді. Моє основне завдання - лише послужити нагадуванням, пробудити в пам'яті те саме, близьке та знайоме, що, проте, швидко забувається. Впевнений, у процесі читання Ви неодноразово подумаєте: "Це ж мені знайоме", "Я все це знав" - отже, мети досягнуто. Згадати навіть подібний мінімум - нелегке завдання, тому що людина, почувши щось знайоме, перестає вникати в суть (слабина, з якою важко впоратися), і принцип "повторення - мати вчення" вже не працює. До речі, нижче буде представлено чимало відомих висловів. Таким чином, Ваш покірний слуга намагався привести роботу до тезового вигляду. Приклади, що зустрічаються, швидше за все, швидко забудуться, а слова відомих персоналій напевно займуть належне місце в осередку Вашої пам'яті. Тим більше, якщо моя думка не буде розходитися з їхніми поглядами. Не дивуйтеся, що більшість тутешніх прикладів буде пов'язана з дитинством. Я не маю ілюзій щодо корінних відмінностей дитинства співвітчизників, чи то двадцять чи п'ятдесят років тому. Всі відчувають ті ж почуття і проходять через випробування, набуваючи найціннішого досвіду. Саме спираючись на нього, можна набути, як то кажуть, життєву мудрість, не обмежуючись лише сферою професійної діяльності. Тому я не знайшов нічого ганебного у відсиланнях у дитинство, навівши прості, проте найважливіші фрази чи приклади минулих років. Вдячний Вам, шановний Читачу, за певний час. Щиро сподіваюся, що цей текст буде Вам цікавим та корисним.