Я знаю, всі зустрічі у житті невипадкові. Якось відкривши для себе творчість Йосипа Бродського, я знайшла однодумця. Ця книга — збірка моїх оповідань та віршів — роздумів про сенс життя. Пошук сенсу життя завжди призводить до думок про Бога. Для мене Бог – це душа та совість Землі, це любов. Він не в небесах, а живе у серці кожної істоти. Бог — творець, ми його діти, створені за образом і подобою, отже, можемо стати рівними йому. Що заважає цьому? Я думаю, треба подорослішати, зрозуміти і прийняти уроки історії, відкрити серце для любові — милосердної та всепрощаючої. І як зрозуміти себе і Бродського без Венеції та Пітера? Два міста, пов'язані морем та часом. І, звичайно, море, для мене це не просто частина життя, це свобода споглядання, магія простору.