Містика Діккенса дуже і дуже різна (як, власне, і в натхненнім фольклорі) — поетична і наївна, жартівлива і серйозна. Деякі твори щемно ніжні, деякі відрізняються жорстким морально-етичним посилом. Одні витончено стилізовані під старовину, інші, навпаки, підкреслено «побутові». Добрий гумор сусідить із чорним і вісельним, а бешкетність — із серйозністю, яка б зробила честь і «готичним» авторам. Читачеві доведеться до самого кінця знемагати від цікавості — яка містична історія отримає цілком «земне» пояснення, а яка так і залишиться дверима, відчиненими в невідоме…