Її звуть Блю. Блю Веніті. І вона є пацієнткою психіатричної лікарні. Зовсім недавно вона мала все: мама, улюблена книга, вільний час. Тепер залишилися лише страх, сумніви та думки про Дороті – тієї самої, що йшла дорогою з жовтої цегли. Блю не сховатися, не сховатися від себе. І страшний секрет залишиться з нею - куди б вона не пішла. Щодня в дзеркалі вона бачитиме обличчя без жодного виразу, бліду шкіру та сумні очі. А ще людину, яка зізналася у страшному – у вбивстві.