Спектакль «Ридання» про генетику жіночої самотності, сконструйований з монологів трьох жінок, представниць однієї сім'ї: дочки, матері та бабусі. Три покоління втрачених жінок — вісімнадцятирічна, сорокачотирирічна та сімдесятирічна. Вони дезорієнтовані, всі нещасливі. Їхнє нещастя не соціальне, а внутрішнє: «Вони загнані в ментальні пастки, це їхня особиста несвобода».