Збірник аскетичних творінь отців IV–XV ст., складений святителем Макарієм, митрополитом Коринфським (1731–1805) та відредагований преподобним Никодимом Святогорцем (1749–1809), вперше був виданий грецькою мовою «Добротолюбие» 1782 р. («Філокалія») означає: любов до прекрасного, піднесеного, доброго, любов до краси, красуню. Краса мається на увазі духовна, якою долучається християнин внаслідок наслідування настанов батькам-подвижників, зібраним у цій збірці. Повністю назва збірки звучала як «Добротолюбство священних тверезомудрців, зібране зі святих і богоносних отців наших, в якому, через діяльну і споглядальну моральну філософію, розум очищується, просвічується і вдосконалюється». Пізніше велику роботу з перекладу збірки на розмовну російську мову здійснив святитель Феофан Затворник (у світі Георгій Васильович Говоров, 1815–1894). ендовано до публікації Видавничою Радою Російської Православної Церкви