«Щоб читач, коли нічим на дозвіллі зайнятися, краще уявив моє ставлення до матері, йому необхідно знати, що мати для мене не одна людина, а два. Мюша та Нюша. Розібратися, хто є хто, необізнаній людині важко; я допоможу. Мюша добра, Нюша зла. Покличе мене ласкаво: «Ракуша», «Черепашка», «Черепашок», «Ракондакока», – Мюша. А суворо крикне: «Ракло!», та ще додасть якесь прикметник жорсткіше, – Нюша…»