Основний корпус книги містить найяскравіші свідчення сучасників та очевидців «хмельничини» — страшного розгрому більшої частини єврейських громад Східної Європи у 1648–1649 рр. н. Хроніки Натана Ганновера «Пучина бездонна», Мейєра зі Щебржешина «Тягти часів» і Саббатая Гакогена «Послання» були вже через два — три роки після подій, що описуються, опубліковані і згодом багаторазово перевидувалися, ставши не тільки найважливішим історичним джерелом, а й пристрасним закликом — покаянню та моральному відродженню народу. Подібне сприйняття та усвідомлення трагедії епохи стали основою духовного відновлення нації. «Хроніки», які вперше видаються російською мовою в повному обсязі, були підготовлені до друку ще в середині 1930-х рр. видатним істориком С.Я. Боровим, але не пропущені радянською цензурою у пам'ятному 1937 році. І тільки зараз, за версткою, що випадково збереглася, ця книга випускається видавництвом «Гешарим».