Кому не відомий вислів «солдатська правда»? Останню часто протиставляють «правді генеральській»: вона, мовляв, куди суворіша і об'єктивніша, ніж генеральська, що формується в надійному бліндажі або службовому кабінеті. Але Велика Вітчизняна війна показала, що таке протиставлення є досить умовним. Побутовий комфорт втрачав свої переваги перед необхідністю для воєначальників виконувати не лише суто військові, а й політичні функції, що за умов радянської дійсності було фактором додаткового ризику. Тож рідкісний солдат погодився розділити долю когось із героїв нової книжки військового історика Ю.В. Рубцова.

У серії нарисів простежується, як гострі колізії війни та повоєнного часу позначилися на долях деяких генералів і маршалів, повністю залежних від волі лідера Радянського Союзу, чи то Сталін, Хрущов, Брежнєв чи Горбачов.