Диявольський, безглуздий експеримент ставили над радянськими військовополоненими у фашистському концтаборі.

«Померти, виявляється, не страшно — страшно як померти. Фомін помер чесно, як боєць. Він тримався до того моменту, коли відмовило серце. Радзієвський теж тримався, доки сонце не спалило йому мозок. Не страшно, якщо відмовляє серце чи мозок – це відмовляє тіло. Гірше, якщо душа відмовляє, хоча живі серце і мозок. У той момент, коли я прийшов до тями і побачив твої закривавлені руки, я подумав, що в мене зламалася душа, бо ти дивився крізь мене, ніби мене не було, не існувало на землі…»