Ім'я Олександра Яковича Таїрова (1885–1950) відоме кожному, хто знайомий з історією російського театрального мистецтва. Цей видатний режисер відкидав як життєподібність реалістичного театру, так і абстракцію умовного театру, протиставивши їм «синтетичний театр», що поєднує в собі слово, музику, танець, цирк. Свої ідеї Таїров намагався втілити в заснованому ним Камерному театрі, оспівуючи красу людини та силу її почуттів у діапазоні від трагедії до буфонади. Творчий та особистий союз Таїрова з великою актрисою Алісою Коонен породив найкращі спектаклі Камерного, але в їхній оцінці не було одностайності — режисера дорікали в естетизмі, західництві, зарозумілому ставленні до глядачів. В результаті в 1949 році театр був закритий, що призвело незабаром до хвороби та смерті його засновника. Перша біографія Таїрова в серії «ЖЗЛ» незвичайна — це документальний роман про режисера, створений його побратимом по ремеслу, режисером та письменником Михайлом Левітіним. Автор книги досліджує не лише драматичний життєвий шлях Таїрова, а й його творчу спадщину, що глибоко вплинула на сучасний театр.