Ім'я Ісаака Дунаєвського (1900—1955) золотими літерами вписано в історію російської популярної музики. Його пісні та мелодії в одних народжують ностальгію за славним минулим, в інших — ворожість до радянської ідеології, яку з ентузіазмом оспівував композитор. Ясність у ці суперечки вносить книга відомого журналіста та драматурга Дмитра Мінченка, написана на основі архівних документів, спогадів та листів самого Дунаєвського та його рідних. Перший варіант біографії, що вийшов у 1998 році, отримав премію Фонду Ірини Архіпової як найкраща книга десятиліття про музику та музикантів. Нове видання доповнено матеріалами, виявленими останніми роками.