«Якщо вся Валенсія знемагала в серпні від спеки, то пекарі давно задихалися біля печі, де було спекотно, наче на пожежі. Голі, прикриті лише задля пристойності білим фартухом, вони працювали при відчинених вікнах; але навіть за цих умов їх розпалена шкіра танула, здавалося, звертаючись у піт, що падав по краплях у тісто, і біблійне прокляття виконувалося на половину, тому що покупці їли хліб, змочений, якщо не своїм, то чужим потом...»

Переклад: Тетяна Герценштейн