У тридцять один рік Мікеланджело вважався найкращим художником Італії та, можливо, світу; задовго до його смерті в похилому віці, майже дев'яносто років, шанувальники називали його найбільшим скульптором і художником з тих, хто коли-небудь жив на світі. (А недоброзичливці, у яких теж не було недоліку, – зарозумілим грубіяном, скнаром і шахраєм.) Десятиліття за десятиліттям він працював в епіцентрі бурхливих подій, що визначали обличчя європейського світу та перебіг історії. Здійснення Мікеланджело грандіозні - досить згадати величезну площу фресок Сікстинської капели або мармурового гіганта Давида. І все ж таки здійснене ним на межі людських сил - лише мала дещиця його задумів, масштаб яких був воістину більш під стать деміургу, ніж смертному ... У своїй книзі відомий мистецтвознавець і художній критик Мартін Гейфорд досліджує, який був світ, в якому титанічному генію Відродження довелося здійснювати свої артистичні подвиги, і як було жити в цьому світі йому самому – Мікеланджело Буонарроті, людині, яка назавжди змінила наше уявлення про те, яким має бути художник. У форматі PDF A4 збережено видавничий дизайн.