Немає в історії Росії більш демонізованого та обдуреного політичного союзу, ніж ЧОРНА СОТНЯ, що виступала під гаслом «Росія для росіян». Чорносотенців звинувачували в «антисемітизмі» – хоча головним ворогом народу вони вважали не євреїв, а бюрократію. Їх ославили як «погромників» – проте чорносотенні організації не мали до цих злочинів жодного відношення, оскільки виникли вже після хвилі погромів, у яких, до речі, росіян загинуло більше, ніж євреїв. Чорносотенців обзивають «фашистами», але в їхніх лавах були люди різних національностей, був навіть «Мусульманський союз російського народу з казанських татар». Чорну сотню намагаються зображати купкою неосвіченого черні, але серед 12 членів Головної ради Союзу російського народу було п'ять професорів і один академік, а їхнім ідеям відкрито співчували великий хімік Менделєєв, філософ Розанов, художники Васнєцов і Нестерів... Заснована не на пропагандистах на архівних документах, ця книга відновлює істину, висвітлюючи історію забороненої організації об'єктивно та неупереджено, не ідеалізуючи чорносотенців, але й не уявляючи їх виродками пекла.