Це — продовження найгіршого і найвідчайдушнішого російського роману останніх років — "Одеситів" Ірини Ратушинської... Виросло перше покоління "Одеситів". Дочки знищених дворян стали "світськими дамами" сталінської епохи, а сини багатостраждальних мешканців єврейських кварталів - запеклими "будівельниками нового світу". І з'явилося ще одне покоління дітей "Одеси-мами". Покоління дітей, що дивом пройшли війну та окупацію. Покоління відчайдушно сміливих хлопчаків і дівчат, що в дні горя й лиха знали — ДРУГ БЕЗ ДРУГА ЇМ НЕ ВИЖИТИ. Але чи знадобиться такий принцип виживання їм, які вже виросли? І чим може виявитися, як то кажуть в Одесі, "правильно поставлене серце" в епоху п'ятдесятих — шістдесятих? Дарма добра — чи перепоною на шляху до виживання? Тяжок жереб "спадкоємців мінного поля" Другої світової…