Одна з найзначніших історичних подій XX століття — розпад комуністичної імперії, яку був Радянський Союз. Ще в середині вісімдесятих років ніщо начебто не віщувало цього розпаду: більшості людей СРСР видавався міцним і монолітним. Але минуло якихось п'ять-шість років, і «країна соціалізму, що переміг», перестала існувати. На її місці виникла якась дивна освіта — Співдружність Незалежних Держав, СНД. Зрозуміло, що це не федерація, не конфедерація… Навіть не структура на кшталт Європейського Союзу… Переважна думка: абревіатура СНД знадобилася головним чином для того щоб хоч чимось замінити іншу абревіатуру - СРСР. Бо інакше довелося б визнати, що СРСР перетворюється на НІЩО, що від нього залишаються лише шматки — окремі держави, які ніяк не пов'язані. З ряду причин таке тлумачення того, що трапилося, було менш прийнятним, ніж уявлення, згідно з яким СРСР не просто зникає, а перетворюється на СНД.

Вирішальними в процесі розпаду СРСР були два роки — 1990-й і 1991-й. Про цей, фінішний етап зникнення «великої і могутньої» комуністичної держави і йдеться в даній книзі.