Славомір Равич був молодим польським кавалерійським офіцером. 19 листопада 1939 року його заарештували росіяни і після жорстоких допитів засудили до 25 років ГУЛАГів. Після 3-місячної подорожі до Сибіру в розпал зими він утік із 6 товаришами, розуміючи, що залишитися в таборі означає майже вірну смерть. У червні 1941 року вони перетнули Транссибірську залізницю та попрямували на південь, піднявшись у Тибет і здобувши свободу через 9 місяців у березні 1942 року після подорожі пішки через деякі з найсуворіших регіонів світу, включаючи пустелю Гобі. Вперше опублікована в 1956 році, це одна з найкращих правдивих історій світу про пригоди, виживання та втечу.