Кому сьогодні не відомі Sony, Honda, Apple Computer, Microsoft? А що ми знаємо про людей, які їх створили? Чим відрізняються генії від пересічних людей? Вродженими якостями чи талантом, як заведено вважати? Чи дійсно природа важливіша за виховання, а спадковість переважає над соціальними факторами? Може здатися, що ні, якщо ви розглянете історію життя таких великих людей, як Едісон, Пікассо, Ейнштейн. Альберт Ейнштейн був геніальним вченим ядерної ери, Пабло Пікассо – найкультовішим художником XX століття, а Томас Едісон – найбільш плідним в історії винахідником. Подібність життєвого досвіду та поведінкових характеристик цих трьох титанів прогресу разюча. Ця цілком відокремлена група особистостей крім спільних рис має й відмінності. Про це та багато іншого цікавого йдеться у захоплюючій книзі Джин Н. Ландрама "Тринадцять чоловіків, які змінили світ". Байрон Марсель Біч винайшов першу кулькову ручку для одноразового використання. Протягом двох років, до 1950 року, він розробляв дешеву, але зручну ручку і, досягнувши результату, спробував продати свою ідею комусь із основних виробників ручок того часу. Вони дали йому від воріт поворот – тривіальний сценарій, заявивши, що він не розуміє нюансів складної світової системи поширення. Йому залишалося вибрати один із трьох варіантів: забути про свою ідею; самому випускати продукт та продавати його через дрібних розповсюджувачів; організувати власну компанію з виробництва ручок та власну дистриб'юторську систему. У традиціях справжнього підприємця Байрон Марсель Біч вирішив створити власну справу та систему поширення, і відтоді спосіб письма у світі змінився назавжди.