«Боббі боляче вдарилася про щось, але не змогла поворухнути руками… Її втиснули в якесь маленьке приміщення, на незручне ліжко… ні, навіть не на ліжко, а на щось губчасте та в'язке, до того ж у спину впиваються жорсткі штуковини. І ще цей страшний, гнильний запах... Страх, холодний, як смерть, затопив її отупілий мозок. Її замкнули у якійсь тісній скриньці.

І тут вона зрозуміла. З нудотною ясністю. Вона в труні!..»

Знайдено тіло живцем похованої жінки. Для журналістки Ніккі Жилетт ця жахлива подія — лише можливість втекти із глухого кута і прославитися. Вона дає вбивці прізвисько Гробокопатель і намагається сама вести розслідування. Поліція виявляє труп за трупом, і Ніккі починає усвідомлювати, що в тому, що відбувається, є щось знайоме. Серійний вбивця втягує її у свою збочену гру, але вона навіть не здогадується, як близька — як вбивчо близька — до істини. У найкращих традиціях Альфреда Хічкока та «Мовчання ягнят».