Романи із циклу «Сини Великої Ведмедиці» Лізелотти Вельскопф-Генріх стоять в одному ряду з пригодницькими книгами про індіанців Північної Америки Фенімора Купера та Майн Ріда. Твори німецької письменниці стали класикою юнацької літератури, багаторазово перевидавались, були перекладені десятками мов та екранізовані. Початок циклу поклав однойменний роман, який вийшов 1951 року, і його автор був удостоєний престижної літературної премії. У наступні роки Вельскопф-Генріх не залишала роботи над книгою та суттєво її розширила. Перше повне видання побачило світ у трьох томах на початку 1960-х (згодом цикл виходив також у вигляді шеститомника). За діяльну підтримку північноамериканських індіанців племінний союз оглала присудив письменниці почесний титул Лакота-Ташина – Захисниця Лакота. До уваги читачів пропонується завершальний том трилогії – «Токей Іто», в центрі якого доля та подвиги молодого вождя Синів Великої Ведмедиці та повне драматичних колізій життя індіанців на тлі їхньої мужньої боротьби за свої споконвічні землі та свободу. Роман представлений у новому, повному перекладі Віри Охтирської (раніше «Сини Великої Ведмедиці» російською мовою публікувалися у скороченому вигляді); книга включає також чудові ілюстрації Павла Парамонова.