Роман «Свічка» одразу зробив відомого кіносценариста Валерія Залотуху знаменитим прозаїком – премія «Велика книга» була присуджена йому двічі — і Літературною академією, і читательським голосуванням. На жаль, посмертно – письменник не дожив до тріумфу всього кілька місяців. Але він встиг підготувати до видання ще один том прози, який включив як відомі читачеві кіноповісті («Мусульманин», «Макаров», «Великий похід за звільнення Індії»…), так і не публікувався раніше цикл ранніх оповідань. Коли Андрій Тарковський прочитав оповідання «Батько мій шахтар», що дав назву і циклу та цій книзі, він прийняв його автора у свою майстерню на Вищих курсах режисерів і сценаристів. Студенти Залотуха та Кайданівський рік чекали на повернення майстра з Італії. Але не дочекалися.