У «Вогні» Тахара Бен Джелуна, першій вигаданій історії, опублікованій про «Арабську весну», переосмислюється справжнє самоспалення Мохамеда Буазізі в Тунісі, подія, якій приписують початок туніського повстання. Новела описує дні, що передували самоспаленню Буазізі. Навмисна двозначність Бена Джелуна щодо місця події, яка відбувається в неназваній ісламській країні, дозволяє читачеві уявити досвід і розчарування інших молодих людей, які зазнали фізичного насильства та переслідувань у місцях за межами Тунісу. Розповідь починається й закінчується у вогні, а образи горіння обрамляють політичні розповіді в «Іскри», документальній літературі Бена Джелуна про події в Тунісі, яка дає змогу зрозуміти деспотичні режими, які довели Буазізі до такого відчаю. Елегантні переклади та критичний вступ Ріти С. Незамі надають читачеві кілька стратегій для підходу до цих потужних текстів.