Коли читаєш серйозні дослідження вчених-істориків, неминуче приходиш до висновку, що за всіх часів драми та трагедії на історичній сцені розгорталися набагато частіше, ніж комедії. В історії кожної країни було багато жорстоких воєн і кривавих переворотів, явної підлості та таємного віроломства, багато зради та брехні, які споконвіку використовували як свою зброю шалені честолюбці у всіх куточках земної кулі задля досягнення вищої влади. У всі часи сумне сусідило у житті зі смішним, а трагедія — з комедією чи мелодрамою, а то й з відвертим фарсом. У всьому різноманітті історії автора цікавлять насамперед цікаві збіги, несподівані аналогії, парадоксальні чи трагікомічні ситуації, анекдотичні випадки. Описуючи історичні події, автор свідомо прагне знайти в них повчальні та курйозні, смішні та кумедні епізоди, відроджуючи старий добрий жанр історичного анекдоту.