Автор визначає цивілізацію як сукупність функціональних та кореляційних зв'язків між культурологічними, соціально-економічними, правовими та політичними факторами. Взаємозв'язок цих чинників з подієвою історією та зміна соціальних ролей тих чи інших чинників відбиває розвиток цивілізації у часі. По-новому розглядається вплив ідей східної патристики та богослов'я Григорія Палами, що належать до божественних енергій та синергії, на розвиток суспільства та на формування уявлень візантійців про соціально-економічну політику влади та орієнтацію у суспільстві. Вперше аналізується право прецедентів, що відігравало величезну роль пізньої Візантії. Розглядаються проблеми регламентованої римським правом повної та умовної земельної власності. Міститься характеристика візантійського міста – виразника імперської ідеології, духовної та культурної ідентичності держави. У книзі широко використовуються сучасні теоретичні ідеї герменевтики, синергетики, сучасного інтелектуального глобалізму і компаративістики, використовуються математичними методами, зокрема розробленими авторами. історикам, філософам, соціологам і політологам.

ЗМІСТПредмоваПроблеми та методиСпірні правові питання візантійської земельної власностіСпецифічні риси візантійської проніїСакральний характер візантійського суспільстваПоложення поземельно-залежних селян-периківРоль і значення