З початку XVIII століття царські дочки були найдорожчим дипломатичним «товаром». Від них вимагалося служіння одразу двом державам: своїй вітчизні, про яку вони ніколи не повинні були забувати, і тій країні, яка мала їх правити. Книга розповідає про долі дочок Петра Великого, Павла I, Миколи I, Олександра II та Олександра III. Для більшості «принцес Романових» життєве кредо полягало у виконанні свого обов'язку та смиренності. Вони знаходили щастя у служінні своїй новій країні та покинутій батьківщині. Менше було тих, хто насмілювався бунтувати, любити та вибудовувати життя згідно з власними бажаннями. Через призму 13 індивідуальних жіночих історій можна прочитати історію великої Росії протягом двох століть. Для широкого кола читачів