«Треба тягнути лямку життя»,— дала наказ у листі рідним Ніна Василівна Медведська, автор цих мемуарів. Дочка «ворога народу» згадує, як не дали золоту медаль у школі, як мріяла вчитися в Пітері, голодувала, блукала країною, але, все подолавши, стала педагогом, істориком. А ще щасливою дружиною приморського художника Володимира Михайловича Медведського. Крім спогадів дружини у книзі зібрано факти біографії, листи, статті, пов'язані з життям та творчістю чоловіка. У долі цієї гарної пари відобразилася жива історія часу та країни з усіма подробицями радянських реалій. Для уважних читачів ця історія може стати приводом для роздумів про справжні людські, сімейні цінності.