Сірий весняний жакет на тонкій фігурі. Сірий шофферський кепі з “консервами” над козирком та мусліновим шарфом, зав'язаним бантом під підборіддям. Високі брови, пронизливі очі, прямий ніс. На секунду пахнуло вологою нічною пітьмою та газоліновим димом. Саммерс труснув головою, але це допомогло тільки наполовину: головна частина міражу так і залишилася сидіти на стільці. На сковороді шипіли свинячі котлети. Економка накрила сковороду кришкою, витягла з кишені фартуха окуляри й начепила на ніс.— Але доктор Бенкс, ви мене не дослухали! — вимовила вона обурено. — Вони мені самі розповіли! Вони комерсанти. Вони обидва працюють на містера Форда! — А до того? - Поцікавилася неприємна особа. — До того, як вони почали працювати на містера Форда, знаєте ви, чим вони займалися? Можна подумати, ви знаєте! Ні, чесно відповіла її співрозмовниця. — Але коли ми познайомилися з цими... цими панами, вони були одягнені, як волоцюги, і за ними була озброєна гонитва.