У книзі розглядається один із найцікавіших періодів в історії світового кіно з несподіваної точки зору – трактування універсальних мистецьких метафор. Вперше ці категорії досліджуються у світлі кінознавства на матеріалі різних національних кінематографій. І у вітчизняному, і у французькому кіно 1960-х років світ героя та світ автора (іноді лірично ототожнюваного з героєм) часто будуються у просторі «дім» – «місто». Автор досліджує художню свідомість несхожих кінематографістів, таких як Хуцієв і Тарковський, Калік та Йоселіані, Таті та Трюффо, Івенс та режисери «нової хвилі». У книзі показано, що вітчизняне кіно – за всієї своєрідності – було важливою частиною світового кінематографічного та художнього розвитку.

Для фахівців та широкого кола читачів.