Півстоліття працював Андрій Громико в ЦК КПРС, переживши шістьох генеральних секретарів. Найдовгочасніший міністр закордонних справ радянської держави (1957–1985 рр.), він був поважний як у рідній країні, так і за кордоном. І хоча західні політики та журналісти називали його непоступливим «містером Ні», вони ж стверджували, що саме Громико «можливо, є найінформованішим міністром закордонних справ у світі». З його думкою вважалися Уїнстон Черчілль і Шарль де Голль... Однак до кінця свого життя, вже викинутий з великої політики, Андрій Андрійович зізнається у своїй фатальній помилці: в переломному для СРСР 1985-му саме з його подачі був висунутий до генсеків Михайло Горбачов, з ім'ям якого у вітчизняній історії пов'язаний розвал Радянського Союзу. У форматі PDF A4 збережено видавничий макет книги.