Ця книга розповідає про те, як іспанський лицар Ігнатій Лой-ола раптом вдався до аскези, почав проповідувати, і навіть переслідування інквізиції не охолодили його запалу. Об'єднавши навколо себе однодумців, він досяг створення ордена єзуїтів — однієї з наймогутніших організацій в історії католицької церкви — і став його першим генералом. Не було жодної країни, яку єзуїти не спробували б підкорити. Заповзятливі як торговці і хоробри як солдати, вони вели невпинну боротьбу за людські душі. Їм не були відомі ніякі докори совісті: вони брехали, лицемірили, вдавалися до насильства, якщо вважали це корисним для своєї справи, — і водночас являли приклади безкорисливості та людинолюбства, несли просвітництво у віддалені куточки землі та робили наукові відкриття у створених ними. університетах. Але головної своєї мети — викорінення протестантизму — єзуїтам досягти не вдалося, і вплив ордену поступово зійшов нанівець... Генріх Бемер (1869—1927) — професор Боннського, Марбурзького та Лейпцизького університетів.