— Якого біса ти тиснешся в куток? Ти що реально вважаєш, що я образити тебе можу? — дівчина притулилася до стіни, бажаючи по ходу врости.— Максиме, чого ти хочеш від мене? Навіщо ми тут взагалі? Ти розумієш, що буде, коли Костя дізнається, що ти викрав мене? — у цей момент мене навпіл склало від сміху. — Що смішного, Максиме? Вона реально боїться мене? Ось дурниця.— Я викрав? — перепитую, на що вона обіймає себе руками і киває, витріщивши свої зелені очі на мене. — Ми просто поїхали небагато побалакати, як старі приятелі. Я не думаю, що це схоже на розмову двох старих приятелів.