Це автобіографічні «Записки сімдесятника», як їх назвав сам автор, у яких він розповідає про своє життя, про те, як вона привела його до лав письменників-фантастів, як з'єдналися в ньому письменник та історик, як впливала на нього епоха , у якій довелося жити. До свого «несерйозного» фантастичного жанру він ставився виключно серйозно, розуміючи, що будь-яке слово письменника проростає в умах читачів, особливо якщо це читачі молоді або навіть діти, які так люблять фантастику.