«Є такий стародавній, я навіть сказав би, сицилійський жанр пастухої поезії – буколики, bucolica. Я вирішив обіграти цю назву і вигадав свій вид автобіографічного оповідання, яке можна назвати “bucolica”». От із таких «букаліків» і народилася ця книга. Одні містять кілька рядків, інші розтікаються на багато сторінок, зокрема це розповіді друзів, близько знали автора. А разом вони складаються в історію про Букалова і про людей, яких він знав, про час, у який жив, про події, учасником та свідком яких була ця дивовижна людина. Розповідь була б неповною без відеосвідчень, книга містить понад 30 рідкісних фотографій з особистих архівів автора та його друзів, а також отриманих із ТАРС та Ватикану.