«Дві зими в провінції та селі» були задумані мемуаристом як продовження «Чудового десятиліття». Проте продовження мемуарів так і не було написано. Залишилися лише нариси, які Л.М. Майков у передмові до збірки «П. В. Анненков та його друзі» назвав, досить точно охарактеризувавши їхнє специфічне призначення, «пам'ятними замітками». Мемуарист робив ці замітки для себе, розглядаючи їх, очевидно, як заготівлі для майбутньої великої роботи. Конспект зберіг суб'єктивні оцінки Анненкова, які швидше за все він прибрав у процесі роботи. Анненков тут набагато «темпераментніший», ніж у «Чудовому десятилітті», наприклад. Різка характеристика І. Панаєва, який названий «великим брехнем» і стосовно якого вживається навіть слово «низькість». Сувора та історично несправедлива оцінка діяльності Герцена та його хоч і «блискучого», але, вважає за потрібне додати Анненков, водночас і «фальшивого розуму».