Ще підлітком Елізабет залишила батьківський дім і переселилася до своєї дальньої родички Козетти, багатої вдови, яка жила неподалік її будинку. Козетта, маючи м'який і жвавий характер, любила знайомитися з різними людьми і завжди хотіла, щоб усі вони жили в її великій садибі Гарт-Менор, відомої також як «Будинок зі сходами». Так воно й було: друзі вдови збиралися разом, приводили своїх друзів, і врешті-решт під дахом Козетти влаштовувалася строката і весела компанія. Але була серед них одна людина, яка прийшла сюди не випадково. У глибині душі він плекав жахливий задум і використовував для його втілення жахливі засоби. Пройшло багато років, але Елізабет ніяк не може забути жаху тих днів. Ні, він не згинув у минулому — поступово цей жах перебрався до її справжнього…