Книга Генріха Ерліха «Цар Борис, прозванням Годунов» — літературне розслідування з циклу «Хроніки грізних царів і смутних часів», написане за матеріалами «нової хронології» А.Т.Фоменко.Найбільшим діячем російської історії останньої чверті XVI — початку XVII століття був, безсумнівно, Борис Годунов, особистість якого до цього дня викликає запеклі суперечки істориків і надихає письменників та поетів. Ким він був? Невідомим охоронцем царя Івана Грозного, який висунувся на вищі посади у державі? Хитрим інтриганом? Великим честолюбцем, що прагне царського вінця? Холоднокровним вбивцею, що прибирає всіх суперників на шляху до трону? Чи великим державним діячем, який підняв Росію на небачену висоту? Людиною, яка по праву і за законом зайняла царський престол? І що спричинило жахливу катастрофу, яка спіткала і самого царя Бориса, і Росію в останні роки його правління? Та й чи була взагалі така людина, Борис Годунов, чи стараннями романівських істориків вона, подібно до Івана Грозного, «склеєна» з кількох реальних історичних персонажів?