Минуло п'ять років після того, як мати коваля Степаніда разом із невісником Оксаною вигнали невдаху біса з села. На той час народилися молоді діти — хлопчик Альоша і дівчинка Настенька. І вийшли вони ой які непрості! Міг Альоша поглядом будь-який метал, наче пластилін, ліпити — батькові в помічники готувався! Настенька ж читала такими мовами, про які, на Землі вже й забули, напевно. Здавалося прикро йому чистити клозети у кредиторів. Помста задумала — коваля зі світу зжити. Не зупинила його навіть думка, що баби у Миколи теж усі як одна особливі. Їхню силушку своєю хитрістю перемогти вирішив. План виношував усі ці роки, і потім здійснив його відразу, як по нотах. А, зробивши пакість, завдав чортові ковалю останній удар нижче пояса — викрав улюблених дітей, без яких той уже й життя не мислив. Тільки відповідальність за дітей все-таки сильніша виявилася, і довелося йому, ризикуючи життям, шукати ту єдину ниточку, яка вела до воріт у пекло…