У другій книзі «Жовтня Шістнадцятого» читач поринає у тугу окопного сидіння та криваву молотилку бою, спостерігає тамбовських мужиків та штабних офіцерів, Леніна в Цюріху та думських депутатів у Таврійському, нарешті, чує знамениту промову Мілюкова, «штормовий сигнал».