У роботі клірика Свято-Покровського храму м. Єревана (Російська Православна Церква) ієродиякона Макарія (Петанова) так звані фатимські явища, що були у 1915-1917 рр. в Португалії, розглядаються документально за спогадами Лючиї даш Сантуш (головної брама явищ) та ін очевидців. Аналізуючи світлову тканину явищ істот, визнаних католицьким світом за ангела і Богородицю, враховуючи догматичну складову їх «одкровення», залучаючи для порівняння Лурдське явище (1858 р.) і досвідчені дані святоотцівської аскетики – за цілою низкою ознак фатимських доводиться говорити, на жаль, не про фатимську благодать і надію, а про фатимське спокусу і оману