Мемуари Еріха фон Фалькенгайна (1861–1922), військового міністра (1913–1915) та начальника Генерального штабу (1914–1915) німецької армії представляють особливий інтерес насамперед завдяки ключовим постам, які автор обіймав під час Першої світової війни . Написані відразу після закінчення війни, вони стали однією з перших спроб її головних дійових осіб осмислити чотирирічну бійню, що завершилася, що призвела до краху чотирьох великих імперій: Німецької, Австро-Угорської, Російської та Османської. Оскільки закінчення війни та написання мемуарів розділені зовсім невеликим відрізком часу, для книги характерна свіжість спогадів та вражень про військові події.