Книга Ольги Заславської присвячена складній взаємодії читацького та творчого дослідів поетів «великого трикутника» (за словами Йосипа Бродського) – Цвєтаєвої, Пастернака та Рільке. Заславська розглядає творчість цих авторів у період між 1926-м роком, роком їхнього потрійного листування, і 1930-м, роком публікації «Охоронної грамоти», показуючи, як виникала взаємозалежність поетичних образів, як поетичні монологи перетворювалися на посвяти та літературні діалоги. Також у книзі приділяється увага взаємодії літературних реалій та культурних міфів – насамперед, міфу Пушкіна, який породив та підтримав одну з найцікавіших поетичних розмов XX століття.